категорії: література, літературна рецензія
«Я повернусь»: Повернення на Схід
Ельчін Сафарлі починає дратувати своїм романом «Я повернусь» вже буквально з перших сторінок. Пафосні епіграфи, алюзії до відомих брендів і марок, парафрази з пісень Земфіри і класики радянського кінематографу, цукрова історія знайомства героїв, ідеалізація Москви і Стамбулу, кулінарні рецепти східних страв, з мало що не похвилинними інструкціями щодо процесу приготування, викликають стійке враження, що, насправді, порівняння Сафарлі з Орханом Памуком дуже перебільшене.
Попри те, що непогано знаю творчість ліверпульської четвірки, мушу признати, що пісню «Norwegian wood» я вперше послухала лише прочитавши однойменну книжку Харукі Муракамі. Щоправда, в цій історії «дорослішання» токійського студента багато музики і попри «Beatles». Класичної, сучасної, зіграної на фортепіано і гітарі, почутої десь в барі, літаку чи музичному магазині, музики, яка допомагає відтворити атмосферу і настрій кількох років життя головного героя.